Науково-популярні
Культурні ландшафти Галичини: етика взаємодії людини з природою
Eng below
Лозинський Роман. Культурні ландшафти Галичини: етика взаємодії людини з природою. Львів: Ладекс, 2020. — 224 с.; 148 іл.
Видання є результатом міждисциплінарного дослідження культурних ландшафтів Галичини.
Культурні ландшафти становлять важливу цінність у житті окремих людей та спільнот — є основою комфортного середовища, культурної самобутності / ідентичності, збереження історичної спадщини, розвитку туризму та відповідальної взаємодії людини з природою. У виданні розглянуто культурні ландшафти як складне соціально-природне явище, простежено динаміку їх змін з початку Х ст. під впливом розвитку технологій, ринку та ідеологій. Представлено основні загрози руйнування традиційних культурних ландшафтів та способи їх подолання. Також наводяться приклади архітектурно-планувальних способів збереження, регулювання та/або створення нових культурних ландшафтів сільської місцевості. У виданні представлено багатий ілюстративний матеріал, частина якого була зібрана під час польових виїздів у різні куточки Галичини. Цільовою авдиторією є фахова спільнота у сферах архітектури та просторового планування міст і сіл, музейної справи, туризму, охорони природного середовища, а також широке коло читачів і читачок, небайдужих до збереження культурної та природної спадщини.
Читати онлайн та завантажити https://archive.org/details/20201213_20201213_0758/mode/2up
Cultural Landscapes of Galicia (Ukraine): The Ethics of Human-Nature Relation
Roman Lozynskyi
This publication is the result of an interdisciplinary study of the cultural landscapes of Galicia (Ukraine). Cultural landscapes reflect important values in the lives of individuals and communities — they are the foundation of a comfortable environment, local identity, the preservation of historical heritage, tourism development, and responsible human-nature relations. The publication considers cultural landscapes as a complex aspect of interactions between society and environment, and traces the dynamics of landscape changes since the beginning of the tenth century due to the influence of technology, market forces, and ideologies. The main threats to the destruction of traditional cultural landscapes and ways to overcome them are presented. There are also examples of ways of preserving, regulating and/or planning rural cultural landscapes based on local architecture, urban planning, and the environment. During field trips to different parts of Galicia, a rich body of illustrative material was collected, partially presented in this publication. The target audience is a professional community in the fields of architecture and spatial planning of cities and villages, museum affairs, tourism, environmental protection, as well as a wide range of other readers who are not indifferent to cultural and natural heritage.
Посібник з питань просторового планування для уповноважених органів містобудування та архітектури об'єднаних територіальних громад (доповнене друге видання), U-LEAD з Європою
Криштоп Тетяна, Рись Раймунд, Кошелюк Любіца, Єгор Власенко, Марія Грищенко, Вадим Денисенко, Роман Лозинський, Олена Пітірімова, Марія Смірнова, Урс Томанн. 2019. https://lp.it4u.ua/ulead , звантажити https://archive.org/details/2_20211129_20211129_1741
Якими будуть краєвиди-ландшафти України і чому це важливо
Лозинський Р. 2019. Якими будуть краєвиди-ландшафти України і чому це важливо. Критика. № 9-10, С. 20-27.
Краєвиди сіл і міст України значно змінилися після розпаду Радянського Союзу, і темпи змін тільки прискорюватимуться зі збільшенням добробуту і зростанням економіки. Мрії людей про комфорт, достаток, статус і безпеку втілюються у нових будинках, їхніх архітектурних стилях, огорожах та брамах. Форми, кольори та декорації є результатом зростання не тільки добробуту, а й доступности нових матеріялів та інформації. Американський культурний географ Перс Льюїс наголошує, що краєвиди є відображенням особливостей суспільства: його економіки, культури, де кожен елемент краєвиду виражає «наші смаки, цінності, аспірації і навіть страхи у відчутній, видимій формі». Якими є українські краєвиди, і що вони говорять про нас та суспільство? Чому одні елементи краєвидів зникають, а інші з’являються без урахування місцевої специфіки та культури? У маленькому карпатському містечку можна натрапити на кафе «Венеція» чи «У Юлі», у великих містах подибуємо назви нових житлових комплексів «Бритіш Таун» чи «Америка». Моя головна мета — з’ясувати особливості нових культурних ландшафтів України та соціяльно-історичні обставини, що впливають на їхній вигляд.
В Україні ландшафт передовсім асоціюється з природним ландшафтом. Проте у статті я розглядаю поняття культурного ландшафту (cultural landscape) — складного явища, що найспрощеніше є академічним відповідником «краєвиду» у західній географічній академічній літературі. Як соціяльнo-природне явище ландшафт складається з багатьох узаємозв’язаних елементів: природних, як-от рельєф, ґрунти, рослинність, вода тощо, і тих, які створила людина: способи землекористування та аґродіяльність, житлові будинки, сакральні, промислові й комерційні споруди і їхній стиль, мережа вулиць, парки й інші громадські простори. До того ж американські, а також европейські географи/ні, серед яких Деніс Косґров, Стивен Деніелс, Джеймс і Ненсі Данкени, Дон Мітчел, Доналд Мейніґ, Марк Антроп, Ганес Паланґ, звертають увагу на те, що ландшафти, окрім матеріяльного виміру, несуть смислове навантаження і передають значення, а отже, вони є текстом і системою знаків (семіотика та іконографія в поміч). Символічне навантаження ландшафтів відіграє ключову роль в ідентичності і окремих людей та спільнот, і цілих країн, є частиною спадщини і часто визначає сенс місця (sense of place).
На трансформації краєвидів в Україні вплинула економічна криза 1990‑х років зі стратегіями адаптації людей до складних економічних умов та ослаблення архітектурного і планувального реґулювання після розпаду Радянського Союзу з поширенням практик непотизму. Через інтенсивне великомасштабне сільське господарство, зростання економіки та добробуту людей у наступні роки виникали нові елементи краєвидів, що нехтують довкіллям та місцевими особливостями планування та архітектури, і ці зміни тільки прискорюватимуться. Як було з’ясовано, в Україні існує неповага до місцевих культурних ландшафтів, їхніх особливостей і розмаїття, внаслідок чого поширилося явище elsewhereness(прямий переклад із англійської — «десь в іншому місці»), що характеризує місця, які не мають зв’язку з локальним контекстом і копіюють інші зразки, нехарактерні для певної місцевости. Це явище має глобальний вимір: бельгійський географ Марк Антроп стверджує, що нові культурні ландшафти радше насаджено, ніж інтеґровано у локальні природні та культурні контексти. Та у Східній Европі є свої особливості. Естонський географ Ганес Паланґ, досліджуючи зв’язок людей із ландшафтами й соціяльно-історичний контекст країн Східної Европи, дійшов висновку, що часта зміна формацій зі зсувами у системах цінностей і приватної власности неґативно вплинули на зв’язок людей із оточенням і спричинилися до появи відсторонености (detachment) та відчужености (alienation) людей від оточення. Паланґ убачає прояв цих явищ у байдужості до змін у довкіллі, бракові місцевої ідентичности, невідповідному плануванні та менеджменті землі, убогих архітектурних стилях, нереґульованому викиданні сміття та... Читати далі на сайті Критика
Хаос і нерівність у львівському передмісті
Лозинський Р. 2019. Хаос і нерівність у львівському передмісті. Спільне. 12. С. 114-124.
Навесні й наприкінці літа околиці українських міст затягує димом від сухої трави, листя або бадилля, спалюваних мешканцями приміських сіл після збору врожаю. Задимлені сільськогосподарські поля особливо контрастують на тлі розкішних приватних садиб і торгово-розважальних центрів. Еклектика нових передмість України відбиває всю суперечність і неоднозначність трансформацій колишніх соціалістичних суспільств.
У цій статті я розглядаю околиці найбільших міст України на прикладі приміського села Львова — Сокільників. Воно знаходиться за адміністративною межею міста, проте зазнає його впливу. В приміських селах у радянський період переважала аграрна складова з централізованим плановим сільськогосподарським виробництвом у межах колгоспів чи радгоспів. Від інших сіл приміські відрізнялись, по-перше, спеціалізацією сільського господарства. Воно спрямовувалося на потреби великого міста. До того ж тут були дачі, а люди постійно їздили в місто на роботу, особливо з кінця 1970-х років. Із середини 1990-х років приміські села найбільших міст України та інших постсоціалістичних країн стали динамічними, складними та суперечливими просторами, де й далі відбуваються значні перетворення.
Згідно з аналізом Світового банку урбаністичних процесів в Україні, наша країна разом із Росією посідає четверте місце у світі (після Китаю, США та Індії) за абсолютною величиною нової забудованої території (built-up areas) і перше в розрахунку на одну особу за останні 15 років (2000—2014). І це попри швидке скорочення населення й економічну кризу 2008 року (Світовий банк 2015). Як покаже приклад Львова, значна частина забудованої території з’являється саме в приміських селах. Нові житлові та комерційні об’єкти докорінно змінили як культурний, так і природний ландшафт. Вони створили особливий соціально-просторовий феномен — передмістя, що мають свої особливості розвитку й способу життя. Проте українські урбаністи переважно не звертають увагу на нові передмісті та їхнє просторове планування.
Яким є українське передмістя? Що визначає його розвиток? Які ширші суспільні процеси воно віддзеркалює? Мета цієї статті — відповісти на ці питання. Мене особливо цікавить, наскільки вдалим є міське та просторове планування цих територій з погляду соціальної й економічної відповідальності та збереження довкілля. Я також розглядаю, якою була роль поділу, роздачі та подальшої приватизації земель колишньої державної та комунальної власності й земель запасу в 1990–2000-х роках у трансформації приміських сіл. Важливо з’ясувати й значення різних факторів у процесі роздачі та приватизації землі в просторовому плануванні, стан планувальної експертизи, відбитий у генеральних планах приміських сіл. Читати далі на сайті журналу Commons
Наукові рецензовані
Семіотика ландшафту та його візуальний/текстуальний аналіз у англо-американській культурній географії
Лозинський Роман. 2020. Семіотика ландшафту та його візуальний/текстуальний аналіз у англо-американській культурній географії. Часопис соціально-економічної географії. № 28, Харків. 25–34. DOI: https://doi.org/10.26565/2076-1333-2020-28-03
Eng below
Анотація
У статті розглянуто розуміння ландшафту з позиції семіотики та критичної соціальної теорії у англо-американській культурній географії та метод візуального/текстуального аналізу ландшафту. Проаналізовано історію зміни підходів до розуміння і дослідження ландшафтів в англо-американській культурній географії з початку ХХ ст. до наших днів, а також розуміння ландшафту у Європейській ландшафтній конвенції. Виявлено, що вживання поняття ландшафт у суспільній географії перш за все має на увазі підкреслення візуального аспекту оточення людини. Було встановлено, що з позиції семіотики ландшафти, крім матеріального (фізичного) виміру, несуть смислове навантаження, передають значення, є системою знаків і можуть читатися як текст.Представлено аксіоми читання ландшафту американських географів П. Льюїса і Д. Мітчела та положення структуралістської семіотики. Дані теоретико-метологічні підходи застосовуються для дослідження архітектурних стилів адміністративних, житлових садибних та комерційних будинків, пам’ятників та реклами у громадському просторі, топонімів та інших способів символічного маркування простору, а також зображення ландшафтів у медіа (фільмах, новинах, рекламах, картинах, літературі). У статті також розглянуто розуміння ландшафту з позиції критичної соціальної теорії, згідно якої вони беруть участь у конструюванні, підтримці, легітимізації та протистоянні соціальних структур (систем відносин), наприклад національних, політичних, економічних, класових чи гендерних. Розглянуті у статті підходи дослідження ландшафту є центральними для аналізу візуальних змін середовища життя людей у міській та сільській місцевості, зокрема процесу «декомунізації» в Україні, залучення ландшафту у капіталістичні відносини та практики споживання, у їх комодифікацію та комерціалізацію. Було з’ясовано, що візуальний/текстуальний аналіз ландшафтів також дає змогу виявити цінності та ідентичності людей, виражені у архітектурних стилях нових садибних будинків. Застосування розглянутих підходів є важливим для вдосконалення містопланувальних та архітектурних регулювань з метою створення соціально справедливого середовища з враховуванням історичного, соціального та культурного контексту та потреб різних жителів.
LANDSCAPE SEMIOTICS AND VISUAL / TEXTUAL ANALYSIS IN ANGLO-AMERICAN CULTURAL GEOGRAPHY The article focus is on the landscape understanding from the perspective of semiotics and critical social theory in Anglo-American cultural geography and the method of landscape visual/textual analysis. The history of approaches to landscape under-standing and research in Anglo-American cultural geography from the beginning of the XX century to this day is analyzed, as well as the consideration of the landscape in the European Landscape Convention. It was found that the use of the concept of landscape in human geography primarily implies the emphasis on the visual aspect of the built environment. It was found that from the perspective of semiotics, landscapes, in addition to the material (physical) dimension, carry a semantic load, convey meaning, are a system of signs and can be read as text.The axioms for reading the landscape of American geographers P. Lewis and D. Mitchell, and ideas of structuralist semiotics are presented. These theoretical and methodological approaches are applied to study the architectural styles of administrative, residential and commercial buildings, monuments and advertisement in public space, place names and other ways of symbolic marking of space as well as landscapes representation in the media (movies, news, advertisements, paintings, literature). The article also examines the understanding of the landscape from the perspective of critical social theory, according to which they are involved in the construction, maintenance, legitimization and resіstence of social structures (systems of relations), such as national, political, economic, class or gender.The approaches to landscape research discussed in the article are central to the analysis of visual changes of built environment in urban and rural settings, including the process of "decommunization" in Ukraine, landscape involvement in capitalist relations and consumption practices, it commodification and commercialization. It was found that landscapes visual/textual analysis also allows to reveal the values and identities of people expressed in the architectural styles of single-family houses. The application of the considered approaches is important for the improvement of urban planning and architectural regulations in order to create a socially just environment, taking into account the historical, social and cultural context, and the needs of different residents. Keywords:landscape, landscape semiotics, visual analysis, landscape as a text, critical social theory.
Rethinking the Role of Land Privatization in Peri-Urban Transformations in Ukraine: The case study of Sokilnyky, Lviv oblast
Lozynskyi, Roman. Rethinking the Role of Land Privatization in Peri-Urban Transformations in Ukraine: The case study of Sokilnyky, Lviv oblast. Human Geography Journal. Kharkiv, 2019, 27, 48-59.
The purpose of the study is to find out how the distribution and further privatization of land have affected the changes of peri-urban villages in Ukraine since the 1990s, based on the case of the village of Sokilnyky near Lviv. After the collapse of theSoviet Union andthe redirection of Ukraine's economy from a planned centralized to a market-oriented crony-capitalism, the peri-urban areas of largest cities have become complex, dynamic and contradictory spaces with drastic changes in demography, housing, infra-structure, and land use. The shift of land policy in Ukraine in the 1990s with the weakening of planning regulations and the way land was distributed are the main triggers of how peri-urban areas have been transforming. The analysis of changes in land ownership, household farming/agriculture, detached houses’ number and size, household in-come and urban morphology (street network, location of houses and commercial units) in Sokilnyky since 1990s reveals three key consequences of privatization and commodification of land in post-socialist cities’ environs: a) land privatization provided the oppor-tunity for small-scale household farming/agriculture for one class of people as a survival strategy, especially during the economic crisis of the 1990s, and a place for housing and commercial construction for another, causing the eclectic nature of peri-urban settle-ments with mixing different classes of people with different lifestyles; b) land distribution and privatization were crucial in the emer-gence of chaotic, fragmented and ad-hoc housing and commercial units, since land division into plots in the 1990s preceded urban planning and master plan development; c) privatization has also created a condition for biased land-development for profit, resulting in shrinkage of publicspaces, communal lands and green open spaces. The study is based on statistics from local government, historical map analysis, informal interviews/personal communication with urban planners and officials, and fieldwork visual analysis.Keywords:post-socialist transformations, peri-urban area, housing, urban morphology, land-policy, privatization, urban planning, criticalsocial theory.
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ЗЕМЛІ У ТРАНСФОРМАЦІЯХ ПРИМІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ: КЕЙС-СТАДІ СЕЛА СОКІЛЬНИКИ, ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Метою дослідження є з’ясувати, як розподіл та подальша приватизація земель впливають на зміни приміських сіл України з 1990-х років на основікейс-стаді села Сокільники під Львовом. Після розпаду Радянського Союзу та перенаправ-лення економіки України з планової централізованоїдо орієнтованогона ринок кроні-капіталізму приміські території найбільших міст стали складними, динамічними та суперечливими просторами із різкими змінами в демографії, житлі, ін-фраструктурі і землекористуванні. Зміна земельної політики в Україні у 1990-х роках із ослабленням планувальних регулю-вань та те, як відбувався розподіл землі, є основними тригерами, як приміські території трансформуються. Аналіз змін у власності на землю, особистому селянському господарстві, кількості та розміру садибних будинків, доходах домогосподарств та морфології поселення (вулична мережа, розташування будинків та комерційних закладів) у Сокільниках з 1990-х років дозволяє виявити три ключові наслідки приватизації та комодифікація земель в околицях пост-соціалістичних міст: а) приватизація землі надала можливості для ведення особистого селянського господарства невеликого масштабу для одного класу людей як стратегія виживання, особливо під час економічної кризи в 90-х роках, та місце для житлового будівництва та комерційних об’єктів–дляіншого, що спричинило еклектичний характер приміських поселень із змішанням різних класів людей із різними способами життя; б) розподіл та приватизація земель мали вирішальне значення для виникнення хаотичних, роздроблених та ситуативних житлових та комерційних об’єктів, оскільки поділ землі на ділян-ки у 1990-х роках передував містобудівному плануванню та розробленню генерального плану; в) приватизаціятакож ство-рила умови упередженого розпоряджання землею задля прибутку, в результаті чого скорочуються громадські простори, комунальні земліта зелені відкриті простори. Дослідження базується на статистиці з місцевої адміністрації, аналізі історичних карт, неформальних інтер-в'ю/особистому спілкуванні з планувальниками та посадовими особами, а також на польовому візуальному аналізі.Ключові слова:постсоціалістичні трансформації, приміська територія, житло, морфологія поселення, земельна політика, приватизація, міське планування,критичнасоціальна теорія. Читати далі на сайті часопису